Features of the protection of classified information during martial law. Part 1

Засоби електронно-обчислювальної техніки (ЗОТ), в тому числі персональні комп’ютери та ноутбуки, як і будь-які електронні прилади, під час роботи є джерелом побічних електромагнітних випромінювань (ПЕМВ), перехопивши які засобами технічної розвідки (ЗТР), можна одержати несанкціонований доступ (НСД) до оброблюваної інформації.

Відповідно, для запобігання перехопленню оброблюваної інформації через ПЕМВ під час її обробки ЗОТ впроваджуються заходи технічного захисту інформації (ТЗІ) як однієї з основних складових комплексної системи захисту інформації в автоматизованих системах.

ПЕМВ – найбільш інформативний і, відповідно, найбільш небезпечний канал витоку інформації, що обробляється ЗОТ.

Слід звернути особливу увагу на те, що перехоплення інформації в цьому випадку, зокрема, здійснюється:

• потай, з-за меж контрольованої зони;
• незалежно від рівня обмеження доступу до інформації;
• оперативно, аж до реального масштабу часу;
• у великих обсягах та з високою достовірністю;
• незалежно від метеорологічних умов та часу доби;
• із відносно невеликими витратами.

При цьому слід зауважити, що, на відміну від всіх інших можливих каналів витоку інформації, не існує ніяких технічних засобів, які могли б визначити наявність ЗТР поблизу об’єкта, на якому обробляється секретна інформація, і, тим більше, чи працює цей ЗТР саме під час обробки інформації.

Можливість перехоплення оброблюваної інформації визначається відношенням «інформативний сигнал/завада» у точці приймання (розташування ЗТР). Вочевидь, що перехоплення інформації можливе лише в тому випадку, коли це відношення у точці прийому є достатнім для роботи апаратури перехоплення.

Зона, в межах якої можливе перехоплення ПЕМВ і подальше розшифрування інформації, що міститься в них (тобто зона, в межах якої відношення «інформативний сигнал/завада» перевищує допустиме нормоване значення), називається зоною 2. Розмір зони 2, за інших рівних умов, визначається рівнем ПЕМВ ЗОТ та характеристиками ЗТР. Характеристики пристроїв перехоплення умовно враховані через допустимі нормовані значення відношення «інформативний сигнал/завада» для відповідних категорій об’єктів.

Основним принципом забезпечення технічного захисту інформації від витоку каналом ПЕМВ є усунення можливості перехоплення інформації ЗТР, тобто забезпечення такого відношення «інформативний сигнал/завада» в точці розміщення ЗТР, яке не дозволяє забезпечити перехоплення та подальше розшифровування оброблюваної інформації.

Досягти цього можна двома методами:

1. Пасивний метод захисту полягає в зменшенні рівня ПЕМВ від ЗОТ до безпечних значень.
2. Активний метод захисту полягає в збільшенні рівня завад в місцях розміщення ЗТР до величини, що унеможливлює забезпечити перехоплення та подальше розшифровування оброблюваної інформації.

Перший спосіб вимагає впровадження технічних рішень щодо застосування систем екранування ЗОТ, фільтрації небезпечних сигналів тощо, і, відповідно, досить значних витрат. Проте при цьому забезпечується скритність об’єкта, тобто неможливість виявити засобами технічної розвідки наявність обробки інформації в ЗОТ та й наявність самого ЗОТ на об’єкті.

Активні методи захисту засновані на створенні завад засобам розвідки, що також призводить до зменшення відношення «інформативний сигнал/завада», але вже шляхом збільшення рівня завади в точці прийому. Зараз в основному застосовуються системи просторового зашумлення, що створюють завади типу «білий шум», тобто випромінюють широкосмуговий шумовий сигнал (як правило, з рівномірно розподіленим енергетичним спектром у всьому робочому діапазоні частот), що істотно перевищує рівні побічних електромагнітних випромінювань.

До системи просторового зашумлення, що застосовується для створення електромагнітних завад, що маскують, пред’являються такі вимоги:

1. Система повинна створювати електромагнітні завади у діапазоні частот можливих побічних електромагнітних випромінювань технічних засобів обробки інформації;
2. Створювані завади не повинні мати регулярної структури;
3. Рівень створюваних завад (як електричної, так і магнітної складової поля) повинен забезпечити відношення «інформативний сигнал/завада» на межі контрольованої зони менше допустимого значення у всьому діапазоні частот можливих ПЕМВ технічних засобів обробки інформації;
4. Система повинна створювати завади як із горизонтальною, так і з вертикальною поляризацією електромагнітного поля;
5. На межі контрольованої зони рівень завад, створюваних системою просторового зашумлення, не повинен перевищувати необхідних норм електромагнітної сумісності (ЕМС).

Мета просторового зашумлення вважається досягнутою, якщо відношення «інформативний сигнал/завада» на межі контрольованої зони не перевищує деякого допустимого значення, що розраховується за спеціальними методиками для кожної частоти інформативного (небезпечного) побічного електромагнітного випромінювання ЗОТ.

Основною і, по суті, єдиною перевагою систем просторового зашумлення, порівняно із системами пасивного захисту, вважається більш низька вартість.

Однак ця перевага є результатом порушення принципових положень щодо застосування активних засобів захисту. Зокрема, слід мати на увазі, що рівень випромінювання, створюваного генератором шуму по всьому периметру контрольованої зони, ніяк не може бути розрахований.

Недоліки використання для захисту інформації генераторів шуму розглянем в другій частині.